А чи знаєте ви, ...

       …що історія звичайної столової ложки, яка є в кожній оселі і якою ви користуєтесь
кожен день, тісно пов’язана з історією матеріалів, які людство вчилося обробляти.
Спочатку, коли людина ще не навчилась обробляти матеріали, ложки робили із
мушель та шкаралупи горіхів. Потім людина навчилась обробляти дерево та кістки, а
згодом і глину, відповідно з’являлись ложки з цих матеріалів. Їсти з таких ложок було
не зручно, тому їх в основному використовували для приготування їжі, а їли в
основному руками.
      Далі була бронза, але зважаючи на її ціну, дозволити її собі придбати могли тільки
дуже заможні люди. Користуватися такою бронзовою ложкою необхідно було дуже
обережно, наліт окиснення, який утворювався на такому виробі, хоча і був дуже
красивого кольору (від темно-зеленого до світло-бірюзового), але в деяких випадках
міг бути отруйним.
      Пізніше з’явилися ложки із золота та срібла, які теж собі міг дозволити далеко не
кожен. Тому більшість людей продовжувало користуватись дерев’яними ложками.
Справжньою революцією в історії розвитку ложки стало відкриття мельхіору. Цей
відносно недорогий сплав міді з нікелем був не отруйним, достатньо міцним і
витримував досить високі температури, а й на додачу – ще й виглядав як срібло. Тому
ложки з цього матеріалу швидко завоювали світ, з’явившись в більшості осель.
Далі, після відкриття алюмінію, з’явились і ложки з нього, але вони не знайшли
розповсюдження, оскільки мали погані механічні властивості. Аналогічно алюмінію, не
знайшли широкого вжитку і інші кольорові метали на шляху історичного розвитку
такого надзвичайно корисного для людини виробу, як ложка.
      На цей час абсолютним рекордсменом серед матеріалів для столової ложки є сплави
на основі заліза. Чому ж вийшло так, що відкрите досить давно залізо, почали
використовувати для виготовлення цього столового приладу тільки на початку ХХ
століття? Усьому виною є іржа – залізні предмети досить сильно іржавіють, а для
запобігання цьому явищу їх покривали різними змазками. Тому треба було їсти або
іржавою ложкою, або зі смаком змазки – і те, і інше виявилось не придатним.
Проблема вирішилась з відкриттям нержавіючої сталі.
      До речі, як зробити матеріал нержавіючим, достатньо міцним і при цьому легким,
недорогим при виготовленні, а ще й таким, що виглядає привабливо і є достатньо
термостійким, можна навчитись на спеціальності 132 Матеріалознавство (освітня
програма “Інжиніринг та комп’ютерне моделювання в матеріалознавстві”).

Більш детальна інформація: https://kpm.kpi.ua/napryami-pidgotovki-speczialnosti-2/